ЮНГІАНСЬКИЙ СВІТОГЛЯД

Юнг запозичив ідею «нумінозного» з книги Рудольфа Отто « Das Heilige » ( Ідея святого ) і зробив її центральною у своєму розумінні релігії. Однак, як нещодавно зазначила Люсі Хаскінсон, це передбачає некоректне тлумачення роботи Отто, в якій ми маємо дивитися далі нумінозного (що є нераціональним фактором у релігії) у бік «святого», яке, як символ, об'єднує раціональні та нераціональні аспекти релігійного досвіду в спосіб, що трансформує особистість. 

У цій статті розглядаються теоретичні, історичні та особисті питання, пов'язані з нещасливою дружбою та інтелектуальною співпрацею між К. Г. Юнгом і домініканцем та вченим Віктором Уайтом, на основі оригінальних документів їхнього листування за період з 1945 по 1960 рік.

У цьому есе я розмірковую над трьома питаннями: Що таке «віра» в сучасному та постмодерному культурному контексті? Чи маю я, як юнгіанський аналітик, «віру» чи ні? Чи має значення наявність «віри» для практики аналізу? Я посилаюся на розуміння Юнгом поняття «віри» та його часті застереження щодо метафізичних тверджень. 

Третє як аспект anima media natura Август Дж. Цвік, Чикаго Аналітичне слухання - це не просто слухання того, що сказано, а слухання того, що лежить під поверхнею і чекає на те, щоб бути сказаним. У цій статті розглядається розуміння Юнґом "третьої речі", яка створюється внутрішньо-психічно і в межах аналітичної зустрічі. Концепція "аналітичного третього" Оґдена використовується для опису клінічних аспектів цієї якості третього. У цій статті досліджується: як створюється і досягається стан третього за допомогою мрій та асоціативних сновидінь. 

Кентаври: подвійні істоти. Вони не тільки були одночасно людьми та кіньми, але й мали подвійну власну природу: мудрі і цілителі, але також жорстокі і ґвалтівники. Чоловіча ідентичність розділена на тваринну (запліднювача) і соціальну (батьківство) набагато більше, ніж жіноча. Її полярність не є результатом тривалої еволюції, а є нещодавнім і культурним явищем, а отже, вона більш нестабільна. З занепадом патріархату, в розпал постмодернізму, знову проявляється «витіснений» полюс: тваринна природа, символізована конем. Як і в міті, з'являються такі патології, як групове зґвалтування, невідоме тваринам, що свідчить про нездатність до стосунків, яка вирішується насильством.

Вивчаючи підлітковий вік з різних боків, я поступово, але дедалі чіткіше усвідомлював комплекс батька у хлопчика, точніше, комплекс батька у сина та його вплив на формування особистості. Це обговорення комплексу батька присвячене чоловічій статі і це обмеження ґрунтується на моїй думці, що хлопчики і дівчатка на початку життя йдуть своїми власними особливими і специфічними шляхами розвитку. Їх, безумовно, не можна розглядати як дзеркальні відображення, в яких ми бачимо чоловічий приклад як оригінальну або стандартну модель. 

Ця робота має на меті представити клінічний випадок Петті, чия незрілість пов'язана з тим, що вона ще не народилася, вона живе в ембріональному стані, не відокремлена від матері, підкорена фемінним комплексом і виявляє таємний зв'язок, який виражається, свідомо, через використання лаку для нігтів і взуття на високих підборах і, несвідомо, через початковий сон з Ісідою, символом інтеграції, що дозволяє звільнення. Для цього ми звернеємося до принципів соціологів Бека і Баумана та юнгіанського психоаналітика Кулькарні, зокрема, повернємося до юнгіанської теорії про гомосексуальність, непатологічну природу гомоафективності. 

У цій статті досліджується взаємозв'язок між переселенням, домом, травмою і "я" в досвіді біженців, який останнім часом набув несподіваних і далекосяжних масштабів. Вона ставить питання про те, якою мірою і за яких умов вимушене переміщення у світі може бути травматичним і як травму можна вважати наслідком внутрішнього переміщення. Життя біженців позначене вимушеною міграцією, яка пов'язана з певними стражданнями через зміни в їхньому сімейному, родинному, соціальному та культурному житті. У статті досліджується, до якої міри ці зміни можуть бути настільки значними, що стають травматичними. 

  АЛХІМІЧНИЙ СЛОВНИК Довідник з алхімії Інструмент для дослідження таємного мистецтва Dennis William Hauck

Джон Маршалл подає коротку історію алхімії, короткий виклад позиції Юнга, а також трохи про використання алхімії Джеймсом Хіллманом і надає невеликий огляд критики. Мета полягає в тому, щоб надати людям достатню підготовку для самостійного читання праць Юнга про алхімію. 

Архетип Смертельної матері символізує жінок, чия поведінка або почуття загрожують життю своїх дітей. Західна культура, однак, вважає, що жінки еволюціонували, щоб інстинктивно і самовіддано любити своїх дітей, і що жінки, які покидають, нехтують, завдають шкоди або вбивають своїх дітей, є протиприродними. Таким чином, Смертельної матері немає місця в нашій культурній свідомості. Це може бути проблематично, адже це означає, що Смерть-Мати похована глибоко в тіні та оточена соромом.

Чи може древній текст стати ключем до глибинних трансформацій? Євангеліє від Томи — древній гностичний текст ранньої християнської традиції. Сам текст по суті не є Євангелієм як таким, бо не містить розповіді про пожиттєві події з життя Христа. Євангеліє від Томи — це збірник так званих логій — висловлювань. З часів Геродота "логія" означала "оракул" , "вислів, отриманий від божества". А з початку нашої ери воно вже означало "слово Боже", втративши грецький відтінок "оракула" і набувши відтінку старозавітного одкровення.

«Знання процесів, що проходять на скритому плані, рано сформувало моє ставлення до світу. В цілому, ці відношення були такими самими як у моєму дитинстві, так і сьогодні.

МАТРИЦЯ соціальних сновидінь ( Social Dream Matrix ) - це структурована можливість поділитися сновидіннями з іншими. Вона поєднує інтерес до сновидінь з психоаналізом, але відрізняється від нього тим, що не намагається давати інтерпретацію і не має терапевтичного завершення.

Головна мета цієї статті - окреслити теоретичну модель, яка випливає з різноманітних зустрічей зі смертю, які автору довелося пережити, включно з його власним переживанням майже смертельної хвороби двадцять років тому, його роботою з вмираючими в хоспісі, а також поточною аналітичною практикою.

Остаточна прихильність Юнга до глибокого вивчення алхімії в середині 1930-х років далася йому нелегко. Він усвідомлював деякі труднощі в розумінні текстів, написаних століття тому (в середньовічній і ранньомодерній латинській алхімічній традиції, яка була в центрі уваги Юнга, мовами доступних текстів були середньовічна латина, давньогрецька і цитати арабською; іншими мовами для текстів греко-єгипетської та арабської традицій, деякі з яких були включені в цей корпус текстів, були арабська, коптська і сирійська). 

У 1961 році, в рік смерті Карла Юнга, Білл Вілсон, один із засновників Анонімних Алкоголіків (АА), написав Юнгу листа з подякою, в якому визнав його вплив на формування та філософію спільноти. Посилаючись на обмін думками між Юнґом і пацієнтом Роландом Г., Вілсон пише: "Цей дивовижний ланцюг подій насправді розпочався дуже давно у вашій консультативній кімнаті та він був безпосередньо заснований на вашій власній смиренності та глибокому сприйнятті". На початку 1930-х років інвестиційний банкір і колишній сенатор штату Род-Айленд Роуленд Г., який вичерпав усі інші засоби лікування від алкоголізму, звернувся до Юнга за допомогою. Хоча Роуленд зберігав тверезість протягом усього аналізу з Юнгом, у нього стався рецидив під час подорожі до Африки. Роуленд повернувся до Юнга, бажаючи відновити лікування як "останню інстанцію", але Юнг оголосив його хронічним алкоголіком і сказав, що його шанси зберегти тверезість безнадійні, "якщо йдеться про будь-яке подальше медичн...

пану Трауготту Еглоффу 23 квітня 1957 року Шановний пане Еглофф, щиро дякую за Ваші добрі листи, які мені дуже сподобалися. Було б дійсно бажано, якби мої ідеї можна було висловити в простій формі, зрозумілій кожному. У розмові з окремими людьми мені це вдається досить легко, але далі все залежить від конкретної людини.

"Сон про покинутий будинок”  12 жовтня 1957 року  Ця глава дуже чітко показує, як Юнг ніколи не припиняв роздумувати над своїми сновидіннями.  “Вчора мені приснився сон , який вже часто повторюється. Це завжди довга історія, в якій я в чомусь сумніваюся або залишаюся невизначеним.

  Сон не приховує, а навчає Аналіз сновидінь — це найбільш відома техніка в юнгіанській психотерапії. Незважаючи на це, Юнг написав лише кілька статей на тему сновидінь або аналізу сновидінь. Вивчаючи ці статті, ми знаходимо, що одна з найбільш центральних тез психології сновидінь Юнга полягає в тому, що «…  воно [сновидіння] не приховує, а навчає » (CW 8, пар. 471). Звичайно, це можна розглядати, як антитезу до відомої тези Фрейда: « Сон є (замаскованим) виконанням (придушеного, пригніченого) бажання»,  тобто «сновидіння приховує».