«Про проєкт»

Популярні дописи з цього блогу

«ІНДИВІДУАЦІЯ» БАЗОВІ КОНЦЕПЦІЇ АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Зображення
Основне визначення терміну «індивідуація», яке використовується в аналітичній психології, таке: реалізація Самості. Це означає поступове втілення потенціалів, які зберігаються в Самості з народження й реалізуються впродовж цілого життя. Це іноді називають «теорією жолудів» у психологічному розвитку. Людина стає в житті тим, що вона принесла із собою, як потенціал від народження. Ми народжені із Самістю і для того, щоби довести її до більш-менш повної реалізації, потрібне ціле життя. Індивідуація — це процес, що розгортається відповідно до етапів психологічного розвитку. Необхідно пам’ятати про основну відмінність між Его й Самістю. Его є частиною цілого, а Самість — це і є ціле. Стати ЧИМОСЬ, а не тільки КИМОСЬ — корисна відмінність. Слово «ЩОСЬ» має на увазі психіку в цілому, тоді як, слово «ХТОСЬ» стосується свідомого відчуття індивідуальної особистості. У ході процесу індивідуації «ХТОСЬ», може наблизити «ЩОСЬ». Цей процес називається «інтеграцією». Зазвичай, інтеграції передує поді...
читати >>

Юнг, алхімія та історія. Критичний виклад теорії алхімії К. Юнга. Джон Маршал

Зображення
Джон Маршалл подає коротку історію алхімії, короткий виклад позиції Юнга, а також трохи про використання алхімії Джеймсом Хіллманом і надає невеликий огляд критики. Мета полягає в тому, щоб надати людям достатню підготовку для самостійного читання праць Юнга про алхімію. 
читати >>

Від архетипів до рефлексивної функції. Джин Нокс.

Зображення
Ця стаття ставить під сумнів думку про те, що психічний зміст може бути вродженим, і натомість пропонує модель розвитку, в якій психічний зміст виникає в результаті взаємодії генів, мозку та навколишнього середовища. Концепція трансцендентної функції Юнга має певні важливі спільні риси з кожним із цих процесів. Поява здатності до символізації досліджується у зв'язку з цими концепціями, і висловлюється припущення, що вершина цієї здатності досягається з появою рефлексивної функції, в якій розум репрезентується самому собі.
читати >>

«КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ» БАЗОВІ КОНЦЕПЦІЇ АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Зображення
У лекції, прочитаній у Лондоні в 1936 році, Юнг сформулював одне зі своїх найбільш повних і остаточних визначень поняття колективного несвідомого: «Колективне несвідоме — це частина психіки, яку можна негативно відрізнити від особистого несвідомого тим, що воно, як останнє, не зобов’язане своїм існуванням особистому досвіду і, отже, не є особистим надбанням. У той час, як особисте несвідоме, по суті, складається з вмісту, який колись був усвідомленим, але який зник зі свідомості через забуття чи витіснений, вміст колективного несвідомого ніколи не перебував у свідомості, а, отже, ніколи не був індивідуально придбаний, але завдячує своєму існуванню виключно спадковості. У той час, як особисте несвідоме здебільшого складається з комплексів, зміст колективного несвідомого складається з  архетипів». (CW 9.1, §88). Концепція колективного несвідомого є одним зі стовпів юнгівської моделі психіки і її формулювання проходило різні фази. Ми можемо простежити початок її концептуалізації від п...
читати >>

Кентаври: міт чоловіче насильство. Луіджі Зоя

Зображення
Кентаври: подвійні істоти. Вони не тільки були одночасно людьми та кіньми, але й мали подвійну власну природу: мудрі і цілителі, але також жорстокі і ґвалтівники. Чоловіча ідентичність розділена на тваринну (запліднювача) і соціальну (батьківство) набагато більше, ніж жіноча. Її полярність не є результатом тривалої еволюції, а є нещодавнім і культурним явищем, а отже, вона більш нестабільна. З занепадом патріархату, в розпал постмодернізму, знову проявляється «витіснений» полюс: тваринна природа, символізована конем. Як і в міті, з'являються такі патології, як групове зґвалтування, невідоме тваринам, що свідчить про нездатність до стосунків, яка вирішується насильством.
читати >>

Хронос у синхронічності: прояви психоїдної реальності. Ангелікі Яссемідіс

Зображення
Найбільш очевидним поняттям Юнга, пов’язаним із часом, є синхронічність. Однак, незважаючи на те, що «час» є невід’ємною частиною цього поняття (хронос), систематичного аналізу часового чинника досі не проводилося. Сам Юнг уникав прямого розгляду поняття часу в контексті синхронічності, незважаючи на її часові передумови та наслідки. 
читати >>

Євангеліє від Томи

Зображення
Чи може древній текст стати ключем до глибинних трансформацій? Євангеліє від Томи — древній гностичний текст ранньої християнської традиції. Сам текст по суті не є Євангелієм як таким, бо не містить розповіді про пожиттєві події з життя Христа. Євангеліє від Томи — це збірник так званих логій — висловлювань. З часів Геродота "логія" означала "оракул" , "вислів, отриманий від божества". А з початку нашої ери воно вже означало "слово Боже", втративши грецький відтінок "оракула" і набувши відтінку старозавітного одкровення.
читати >>

Розпад «Я» та регенерація «психічної шкіри» у лікуванні травмованих біженців. Моніка Лучі

Зображення
У цій статті представлено попереднє розуміння характеристик екстремальних травм, з якими деякі біженці та особи, що шукають притулку, звертаються до терапії. У ній висловлюється припущення, що такі травми, отримані в дорослому віці, можуть супроводжуватися дезінтеграцією «я» та втратою «психічної шкіри». Ця концептуалізація походить з лікування біженця, який пережив численні екстремальні травми і з яким у терапії було зроблено спроби визначити комплексну методологію, використовуючи додаткові терапевтичні інструменти на додаток до індивідуальної психотерапії.
читати >>

«ПЕРСОНА» БАЗОВІ КОНЦЕПЦІЇ АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Зображення
Всі ми розвиваємося, не тільки через розвиток нашої особистої природи, але й через відповідність соціальним і екологічним вимогам навколо нас. Юнг назвав цей аспект соціального адаптування особистості « персоною ». Походження цього латинського слова повʼязано з масками, які носили актори в давнину. Маска, або персона, схожа на нас самих, але значною мірою на неї впливає зовнішній світ, саме тому це своєрідний компроміс між особистістю та суспільством. Персона — це те, як ми виглядаємо перед іншими людьми і, як ми хочемо, щоби нас бачили інші люди. Упродовж нашого життя ми маємо різні «маски особистості», відповідно до кожної фази розвитку, нашої гендерної ідентичності, соціального статусу, професійної приналежності тощо. Як говорить Юнг,  «Персона — це складна система відносин між індивідуальною свідомістю та суспільством, досить доречна своєрідна маска, покликана, з одного боку, справляти певне враження на інших, а з іншого — приховувати істинну природу особистості.» 1   Юнг ...
читати >>