ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ХОЛДІНГ І КОНТЕЙНУВАННЯ
ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ХОЛДІНГ І КОНТЕЙНУВАННЯ
«Що потрібно, так це форма холдингу, така яку мати дає своїй стражданній дитині. Існує багато різних способів, за допомогою яких, один дорослий, може запропонувати іншому цей холдинг (або контейнування). І це, може мати вирішальне значення для пацієнта, щоби втриматись, щоб одужати, або виявити, можливо, уперше для себе, здатність керувати життям і життєвими труднощами без постійного уникання або подавлення.» (Casement, 1985, с. 133)
Психоаналітична теорія посилається до концепцій холдінгу та контейнування, щоби виразити паралель того, як мати дає змогу дитині виражати емоції, зберігаючи її в безпеці. Це також належить до способу того, як мати справляється з проєкцією немовлям хворобливих, гнівних, нестерпних почуттів, повертаючи їх дитині модифікованим, обмеженим способом. Терапевт виконує таку саму функцію, допомагаючи клієнтові працювати через свої емоції з рефлектуючим, «Дорослим»-терапевтом. У такий спосіб клієнт вчиться осмислювати й розуміти його емоційний досвід і контейнувати власні почуття.
Ідея Дональда Віннікотта про «холдинг» та ідея Вілфреда Біона про «контейнування» дають уяву про ці процеси:
«Холдинг» Віннікотта
Віннікотт уперше використав термін «середовище холдингу» (1953, 1971) описуючи оптимальне середовище, для «достатньо доброго» (good enough) батьківства. Він припустив, що емоційні проблеми розвиваються, коли людина була позбавлена такого середовища холдингу в дитинстві й що рівень холдингу є критичним важливим для терапевтичного середовища.
Ключова функція раннього холдингу матері — ізолювати дитину від впливу стресу, ретельно вибираючи моменти, щоби досвід розчарування повільно проникав у дитину.
Достатньо добра мати… починає з майже повної адаптації до дитячих потреб і з плином часу, вона адаптується дедалі менше й менше, абсолютно, відповідно до зростаючої здатності дитини боротися зі своїми невдачами. (Віннікотт, 1953)
Як правило, достатньо добрі батьки поступово збільшують проміжок часу між емоційними переживаннями дитини вираженими через реакції/потреби (наприклад, плач) і задоволенням цієї потреби (годування, заспокоєння).
Завдяки цьому процесу немовлята усвідомлюють, що цілком можуть вижити, будучи переповненими емоціями/потребами, допоки батьки, врешті-решт, не прийдуть і не нададуть їм це.
«Контейнування» Біона
Теорія Біона (1959, 1962) пояснює, як мати отримує небажані та/або перевантажуючі (overwhelming) проєкції немовляти, обробляє їх, а потім повертає досвід назад немовляті, але в зміненій, приємній «на смак» формі. Цей процес також відбувається під час терапії, коли терапевт стає, як «контейнер», який приймає думки/почуття від клієнта та повторно репрезентує їх, щоби вони були більш зрозумілими й менш потенційно руйнівним.
Біон вважає, що немовлята переповнюються своїм досвідом, оскільки їм бракує достатньої кількості внутрішнього контролю.
Функція підтримки матері полягає в тому, щоби допомогти дитині розвинути здатність до самоконтролю та регулювання. Немовля сприймає це (інтерналізуючи) і будучи контейнованим, переживає відчуття емоційної доступність матері, а потім, зрештою, розвиваючи власну здатність робити те саме.
Біон, також, поширював свою теорію, описуючи соціальні групи, як певний тип «материнського контейнера» (1959).
ЮНГІАНСЬКИЙ СВІТОГЛЯД
