Чи лікується віра у теорії змови ?
«Конспірологічні теорії в клінічній практиці»
частина друга
Вірування в теорію змови не були темою, яка традиційно розглядалася в психотерапії, але це може змінитися. Минулого місяця в масовій пресі з’явилася серія статей, в яких детально розповідається про боротьбу людей з психологічним розладом, пов’язаним із переконаннями в теорії змови, і про те, як вони працювали з психотерапевтами, щоб знайти полегшення.
Наприклад, у статті Cosmopolitan ділилися розповідями про кількох жінок, які отримували допомогу в терапії, щоб вилізти — і залишитися подалі — від «кролячої нори» QAnon (позбавитись залежності).1 У статті представлена одна терапевтка, яка зосереджується на тому, щоб допомогти людям позбутися від переконань у теорії змови. Вона описала інтенсивність своєї практики, як «з 2020 року від постійної зайнятості, до сильно зайнятої і до перевантаженої». Ребекка Руїс (Rebecca Ruiz) також описала переконання в теорії змови, які стали «повторюваною темою» в психотерапії під час пандемії, і назвала їх «проблемою громадського здоров’я» та «кризою психічного здоров’я».2 І, як стало зрозуміло зі статті у Slate, це аж ніяк не виключно американське питання. У таких країнах, як Німеччина, давно приймаються зусилля, щоб «відвернути теоретиків змови від краю».3 Разом ці розповіді свідчать, що люди все частіше звертаються до фахівців із психічного здоров’я за допомогою, щоб вирватися із заплутаної мережі переконань у теорії змови.

У першій частині цієї статті, присвяченій теоріям змови в клінічній практиці, я зазначив, що переконання в теорії змови принципово відрізняються від марення і самі по собі не є доказом психічного захворювання. Натомість, фраза «не психічно хворий, але й не психічно здоровий» дає кращий опис багатьох прихильників теорії змови. Іншими словами, переконання в теорії змови виникають не тому, що віруючі «божевільні», але в деяких випадках вони можуть стати настільки заглибившимися, що можуть бути «божевільними», що призведе до психічного розладу, включаючи симптоми тривоги та депресії, і «віруючі» будуть рухаютись ще далі й далі від своєї роботи, розваг та стосунків. Коли це станеться, члени сім’ї та інші близькі люди, ймовірно, будуть благати віруючих у теорію змови звернутися за допомогою, однак, іноді вони роблять це самостійно.
Після початку терапії успіх у роботі з переконаннями в теорії змови, ймовірно, буде залежати від сили переконання пацієнта. Я вважаю, що корисно охарактеризувати віруючих за п’ятьма ступенями ідеологічного переконання:
- Невіруючі (Non-believers)
- Глядачі (Fence-sitters)
- Справжні віруючі (True believers)
- Активісти (Activists)
- Відступники (Apostates)
«Відступники», які вже відмовилися від своїх переконань у теорії змови, і «глядачі», які ще не повністю їх прийняли, є «низькими плодами» (найбільш доступними) для психотерапії. Більшість розповідей (anecdotes) прихільників теорій змов про лікування, що розповідаються у популярній пресі, пов’язані з «відступниками», які «побачили світло», зуміли вибратися з «кролячої нори» теорії змови і шукали допомоги, щоб «повернутись на землю» і відновити стосунки у реальному світі. Приблизно так само «глядачі», які приходять на терапію, або до свого лікаря, пастора, друга чи коханої людини, - часто «шукають відповіді» і хочуть поговорити. Для «глядачів» та «відступників» можуть бути корисними різноманітні психотерапевтичні методи, включаючи підтримуючу терапію, психодинамічну терапію, мотиваційне інтерв’ю, терапію прийняття і відровідальності та когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), залежно від індивідуальної ситуації. Але незалежно від методу лікування, подолання недовіри та дезінформації через довірливий і відновлювальний терапевтичний альянс, ймовірно, буде ключем до успіху.
Як завжди, психотерапія пропонує найбільшу користь тим, хто шукає допомоги та відкритий до змін. Справжній виклик і незадоволену потреба віри в теорію змови можна проілюструвати старим жартом, який запитує:
«Скільки психологів потрібно, щоб змінити лампочку?»
Відповідь: «Тільки один, але лампочка повинна дійсно хотіти змінитися».
Як і люди з клінічними мареннями, «справжні віруючі», чия ідентичність переплелася з їхніми переконаннями, навряд чи підуть на психотерапію, кажучи: «Будь ласка, допоможіть мені, я вірю в теорію змови!». Хоча друзі та родини часто запитують мене, що вони можуть зробити, щоб витягнути своїх близьких із теорії змови, «справжні віруючі» зазвичай шукають не стільки допомоги, скільки шанс відстояти свої переконання.

Оскільки, переконання в теорії змови ґрунтуються на недовірі та дезінформації, віруючі часто приходять озброєні «доказами» у вигляді дезінформації і швидко відкидають контрдокази як «фейкові новини» з джерел інформації, яким не довіряють. Ця нездатність домовитися про те, що вважається «доказом», може зробити складні переконання, як це може зробити терапевт у КПТ (когнітивно-поведінкова терапія) - справжньою проблемою. Що ще гірше, «активісти», які вирішили вжити заходів, щоб захистити ці переконання — і саму свою ідентичність — часто відчувають загрозу і навіть можуть вдатися до насильства, коли їхні переконання стикаються з неприйнятям.
Достукатись до «справжніх віруючих» і «активістів» можна за допомогою методів «дерадикалізації» так званих «екстремістів». Незалежно від того, в терапії вони чи ні, кинути виклик теорії змови «справжніх віруючих» та «активістів», навряд чи буде успішним без попереднього встановлення довіри за допомогою неконфліктного слухання. Далі необхідна заміна психологічних потреб «здоровими» альтернативами та налагодження взаємодії з відступниками, що є важливими компонентами для полегшення «відокремлення» від радикальних груп.5
Однак, щоб це сталося, ми повинні посадити пацієнтів «на кушетку». Це найважча частина. Кажуть, що «ви можете привести коня до води, але не можете змусити його пити», але на моєму досвіді все навпаки. З тих, хто вірить у теорію змови, найчастіше саме ті, кому потрібна найбільша допомога, виявляються найбільш невловимими.
https://www.psychologytoday.com/us/blog/psych-unseen/202111/can-conspiracy-theory-beliefs-be-treated
Посилання:
1. Stanley A. Thousands of people are trying to leave QAnon, but getting out is almost impossible. Cosmopolitan; October 13, 2021.
2. Ruiz R. Conspiracy theories are a mental health crisis. Mashable; June 27, 2021 and Ruiz R. What happens with people talk to their therapists about conspiracy theories? It’s tricky. Mashable; October 10, 2021.
3. Perrone A. Germany’s promising plan to bring conspiracy theorists back from the brink. Slate; October 18, 2021.
4. Pierre JM. Down the conspiracy theory rabbit hole: How does one become a follower of QAnon? In: Miller, MK. Ed. The social science of QAnon. London: Cambridge University Press; 2022 (in press).
5. Abrams Z. Deradicalizing domestic extremists. APA Monitor on Psychology 2021; 52(5):44. https://www.apa.org/monitor/2021/07/cover-domestic-extremists
переклад для